Повідомленяя про правовий статус громадянина України-підприємця

про відсутність статусу платника податків у громадянина України-підприємця ________________________ за ч.2 ст.3, ч.8 ст.19 та п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, зареєстрованого “____”____________ р.

ДЕКЛАРАЦІЯ про державний суверенітет України N 55-XII  від 16 липня 1990 року  Верховної Ради Української РСР,  п.1,  3.6 та 7 розділу VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ встановлює,  що

“Народ України має виключне право на володіння,  користування і розпорядження національним багатством України.

Земля,  її надра,  повітряний простір,  водні та інші природні ресурси,  які знаходяться в межах території Української РСР,  природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони,  весь економічний і науково-технічний потенціал,  що створений на території України,  є власністю її народу,  матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

Підприємства,  установи,  організації та виробничі одиниці,  розташовані на території Української РСР,  вносять плату за використання землі,  інших природних і трудових ресурсів,  відрахування від валютних надходжень,  а також сплачують податки до місцевих бюджетів”.

Декларація є основою для нової Конституції,  законів України...”.

Відповідно до того,  що відповідно до глави 2 "Економічна система" ст. 10 та ст. 11 Конституції Української РСР,  що діяла на момент прийняття ДЕКЛАРАЦІЇ про державний суверенітет України було встановлено,  що

“Стаття 10. Основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.   

Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій,  необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження”.

Стаття 11. Державна власність - спільне надбання всього радянського народу,  основна форма соціалістичної власності.

У виключній власності держави (загальнонародній власності) є: земля,  її надра,  води,  ліси. Державі (народу України) належать основні засоби виробництва в промисловості,  будівництві і сільському господарстві,  засоби транспорту і зв'язку,  банки,  майно організованих державою торговельних,  комунальних та інших підприємств,  основний міський житловий фонд,  а також інше майно,  необхідне для здійснення завдань держави”.

Згідно з частиною 9 закону України УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР було припинено дію глави 2 "Економічна система" і було встановлено,  що

“9. Припинити дію глави 2 "Економічна система",  глави 16 "Державний план економічного і соціального розвитку Української РСР" і глави 17 "Державний бюджет Української РСР до прийняття нової Конституції Української РСР".

А з 13.07.1996 року - дня вступу в законну силу Конституції України загальнонародна власність громадян Української РСР перейшла до власності Українського народу — громадян України всіх національностей та власності територіальних громад - жителів сіл,  селищ,  міст,  районів у містах:

- українського народу на 24.08.1991 року на “землю (основне національне багатство),  її надра,  атмосферне повітря,  водні та інші природні ресурси,  які знаходяться в межах території України,  природні ресурси її континентального шельфу,  виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу (ст.13 та 14 Конституції України)”;

- територіальних громад сіл,  селищ,  міст,  районів у містах на “рухоме і нерухоме майно,  доходи місцевих бюджетів,  інші кошти,  землю,  природні ресурси,  що є в комунальній власності (ст.142 та 143 Конституції України).

Відповідно до Положення про паспорт громадянина України... з ПОСТАНОВИ Верховної Ради України  26 червня 1992 року N 2503-XII "Паспорт громадянина України є документом,  що посвідчує особу (у цьому місці немає слова ЙОГО,  щоби читати,  як вони нас привчили,  що паспорт посвідчує особу його власника,  тобто   за правилами українського правопису треба читати ТАК: "Паспорт громадянина України є документом,  що посвідчує особу ВЛАСНИКА... України".

Отже кожен з громадянин України є,  по-перше,  власником 1/46-мільйонної частки у власності Українського народу держави,  а по-друге,   як член територіальної громади,   на території якої він проживає,  власником 1/N-нної частки територіальної громади,  а взагалі,   власником національного багатства (загальнонародної власності) держави Україна.

І тому логічним є те,  що платниками податків   є підприємства,  установи,  організації та виробничі одиниці,  розташовані на території України та   вони ж вносять плату за використання землі,  інших природних і трудових ресурсів,  відрахування від валютних надходжень,  так як ці юридичні особи, на відміну від громадян України, не є власниками об’єктів власності ні держави,  ні територіальних громад згідно ДЕКЛАРАЦІЇ про державний суверенітет України N 55-XII від 16 липня 1990 року та ст.ст. 13, 14 та ст.ст. 142, 143 Конституції України.

Тому відповідно до того,  що за частиною 2 Статті 8. Конституції України “Норми Конституції України є нормами прямої дії” і тому для кожного громадянина частиною 2 статті 67 Конституцією України   передбачено прямий обов'язок щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку,  встановленому законом. 

Виходячи із пунктів 6 та 7 розділу VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ,  ДЕКЛАРАЦІЇ про державний суверенітет України N 55-ХІІ від 16 липня 1990 року,  що платниками податків до місцевих бюджетів є підприємства,  установи,  організації та виробничі одиниці,  розташовані на території Української РСР і вони ж вносять плату за використання землі,  інших природних і трудових ресурсів,  відрахування від валютних надходжень. І оскільки Декларація про державний суверенітет України є основою для нової Конституції та стаття 67 Конституції України 1996 року встановлює,  що "Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,  встановлених законом" з огляду на Декларацію це ті,  хто працює виключно на підприємствах,  установах,  організаціях та виробничих одиницях,  розташованих на території України.

Крім того, до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується за ч.2 ст.1 ЦК України учасником яких є саме фізичні особи. Крім того за ст.11 ЦК України не було жодних підстав: чи за моєю власною волею,  чи на мій власний розсуд для виникнення цивільних відносин між мною громадянином України за ч.1 ст.2 ЦК України та податковим органом ні за договорами і правочином,  ні безпосередньо з актів цивільного законодавства,   то у податкових відносинах з ДПІ у м.__________________________,  я не можу виступати, як фізична особа.

Крім того за абз.1 та 3 ч.1 ст. 1 ЗУ “Про громадянство України” визначено,  що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною,  що знаходить свій вияв у їх взаємних правах і обов'язках, та громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку,  передбаченому законами України, і так як податковий орган, ДПІ у м.________________________,  є органом державної влади держави Україна з якою я, як громадянин маю правовий зв’язок,  що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках у тому числі і обов’язків щодо сплати податків,  зборів, обов’язкових платежів.

Тому у відносинах з податковим органом,  ДПІ у м.______________________,  я можу виступати ВИКЛЮЧНО, як громадянин України - підприємець у розумінні ст. 58,  ст. 128 ГК України та    відповідно до інформації про громадянство України внесеної щодо мене особисто до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за п.70.1 ст.70 ПК України.

Таким чином,   я громадянин України-підприємець,   ___________________________________,   власник об’єктів власності держави та територіальної громади,  на якій я проживаю,  взагалі не є платником будь-яких податків,  зборів,  обов'язкових платежів.

Єдиний обов'язок зареєструвати суб'єктом підприємницької діяльності мною виконано і я маю свідоцтво про реєстрацію суб’єктом підприємницької діяльності серії ____ № _________ від “___”____________ 2012 р. для фіксації в період з “____”____________ і до цього часу суспільно корисної праці,  як джерела зростання добробуту Українського народу.

Відповідно до того, що я_________________,    громадянин України-підприємець    та суб'єкт мікропідприємництва за абз.2 пп.2 ч.3 ст.55 ГК України,  за діючими нормами   Податкового кодексу України для таких суб’єктів підприємницької діяльності жодних обов’язків не передбачено, як і не передбачено ПК України чи будь-яким іншим законом України порядку подачі до податкових органів декларації про доходи громадянином України і зв’язку з тим, що мною помилково здана декларація “____”___________ 2011 року за 2010 року та   “___”____________ 2012 року за 2011 рік   та помилково сплачено ________________ податок у розмірі ___________ гривень за 2010 рік,  2011 рік та 2012 року прошу повернути мені надмірно сплачені кошти на мій  розрахунковий рахунок №______________ у __________________ банку,  МФО_________ ( або №___________ ощадної книжки у __________________ банку,  МФО_________ ) .

 

                                                 ПРОШУ:

1.                       вважати декларацію від “____”____________ 2011року не поданою;

2.                       вважати декларацію від “____”____________ 2012року не поданою;

3.                       повернути помилково сплачені кошти у розмірі ____________ гривень на розрахунковий рахунок № _____________________;

4.                       надати податкове роз’яснення про наявність законодавчих актів, що передбачають обов’язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкову декларацію) для громадянина України-підприємця передбаченої ст.67 Конституції України та абз. 6 ч.6 ст.128 ГК України та надати її зразок (відмінну від податкової декларації затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №1395 від 07.11.2011р. передбаченої для фізичних осіб-підприємців,  яким я не є).

     

  

“_____”__________ 2013 р.                                             ______________________