Проект закона Украины «О родовых поместьях и родовых поселениях» (на украинском языке)
Автор: ХОО «Анастасия».Проект закону України «Про родові помістя та родові поселення».
1. Мета прийняття Закону.
Забезпечення законодавством кожній українській сім’ї /в т.ч. і неповній/ права на отримання 1 га землі для облаштування родового маєтку.
Закон визначає правові, соціальні і економічні основи утворення і функціонування родового маєтку.
Закон формує умови зміцнення інституту сім’ї, посилення родинних зв’язків та вирішення цілої низки проблем духовного, економічного і соціального характеру.
ГЛАВА 1. Загальні положення.
Стаття 1. Основні терміни і поняття, які використовуються в Законі.
В даному Законі терміни використовуються в наступному значені:
Родовий маєток – неподільна земельна ділянка розміром 1 га, виділена безоплатно державою громадянину України, за його бажанням, в постійне користування. Нерухоме майно і багаторічні насадження / при їх наявності на вказаній земельній ділянці/ теж включаються в склад даного родового маєтку.
Родові землі – землі які визначені державою для передачі громадянам України у відповідності до цього Закону.
Постійне користування земельною ділянкою – безстрокове, протягом всього життя громадянина України користування земельною ділянкою, що знаходиться у власності українського народу.
Власник родового маєтку – особа /громадянин України/, на яку оформлений, згідно діючого законодавства, родовий маєток.
Члени сім’ї власника родового маєтку – чоловік /дружина/, діти, внуки та інші нащадки власника родового маєтку по низхідній лінії.
Родове поселення – населений пункт, організований на законодавчій базі цього Закону.
Родова спільнота /громада –назву відпрацювати/ - територія населеного пункту в сільській місцевості на якій добровільна спільнота громадян організували Родове поселення на вільних від населення і визначених для цих цілей місцевою владою землях, з метою організації, у відповідності до діючого законодавства, життєдіяльності її членів при дотриманні вимог екології, захисту землі, дотриманні загально людських цінностей у суспільному житті. Організовує свою роботу на території поселення у відповідності до Статуту /додаток №1 до цього Закону/.
Земельні ділянки під об’єкти соціально-культурного і суспільного призначення – земельні ділянки на яких розташовані і які відведені для потреб місцевої територіальної громади Родового поселення для задоволення їх суспільних потреб, у тому числі і проходи між родовими маєтками.
Мешканець родового поселення – особа, яка постійно проживає в даному родовому поселенні.
Стаття 2. Законодавство про родові маєтки і родові поселення.
Відносини, пов’язані з наданням громадянину України земельної ділянки для створення родового маєтку, правилами його спадкування, визначення правового режиму родового маєтку і родового поселення, їх функціонування, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, що не суперечать даному закону.
Стаття 3. Основні принципи законодавства в області родових маєтків і родових поселень.
При створенні родових маєтків і родових поселень належить керуватися наступними основними принципами:
а) повний суверенітет народу України над національним багатством Українського народу – землею та іншими природними ресурсами;
б) створення умов для реалізації всіма громадянами України права на землю як основне національне багатство;
в) створення умови для зміцнення сім'ї, підвищення достатку і благополуччя сімей як основного осередку суспільства і держави;
г) збереження родової пам'яті, зміцнення родинних відносин, спадковість поколінь, сімейних цінностей;
ґ) безоплатність, безумовність і безстроковість володіння і користування земельною ділянкою для створення родового маєтку;
д) цілісність і неподільність родового майна, у тому числі родового маєтку і його складових частин;
е) родовий маєток в цілому і його складові частини, у тому числі земельна ділянка для створення родового маєтку, не мають грошової оцінки;
є) звільнення власників родових маєтків від сплати податків і зборів за створення, володіння і користування нерухомим майном, що є складовою частиною родового маєтку;
ж) звільнення володарів родових маєтків і членів їх сімей від сплати податків і зборів з коштів, отриманих від продажу надлишків продукції, вирощеної і виробленої в родовому маєтку;
з) звільнення спадкоємця родового маєтку будь-якого ступеня спорідненості із спадкодавцем від сплати податку за спадкування родового маєтку і його складових частин;
и) родове помістя успадковується тільки по низхідній від власника родового помістя лінії і лише по роду родоначальника;
і) пріоритетність земельних ділянок для створення родових маєтків перед земельними ділянками іншого цільового призначення;
к) дотримання законності;
Стаття 4. Сфера дії Закону.
1. Дія цього Закону розповсюджується на повнолітніх громадян України, що виявили бажання створити родовий маєток на принципах, викладених в даному Законі.
2. Особливості надання земельних ділянок для створення родових маєтків неповнолітніми громадянами України – дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, - регулюється окремим законом.
Глава 2. Земельна ділянка для створення родового маєтку
Стаття 5. Право громадян України на отримання земельної ділянки для створення родового маєтку.
1. Кожний повнолітній громадянин України має право отримати земельну ділянку для створення родового маєтку площею один гектар. Площа земельної ділянки для створення родового помістя не може бути менше одного гектара.
…
2. Земельна ділянка для створення родового маєтку надається в постійне користування безоплатно.
3. Земельна ділянка для створення родового маєтку надається незалежно від наявності в особи у власності або користуванні земельних ділянок з іншим цільовим призначенням.
4. Забороняється збільшувати площу земельної ділянки для створення родового маєтку за рахунок отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
5. Земельна ділянка для створення родового маєтку надається тільки громадянину України. Земельну ділянку для створення родового маєтку забороняється надавати іноземним громадянам і особам без громадянства.
6. Надання земельної ділянки для створення родового маєтку проводиться кожному громадянину України один раз в житті, незалежно від здійснення даного права повнолітніми членами його сім'ї, його батьками.
7. Одна і та ж особа не має права отримати земельну ділянку для створення родового маєтку повторно протягом свого життя.
8. У разі відмови громадянина України від земельної ділянки для створення родового маєтку, що знаходиться в його довічному користуванні, дана особа не має права на отримання земельної ділянки для створення родового маєтку повторно, у тому числі не має права на зміну цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового маєтку.
Стаття 6. Земельна ділянка для створення родового маєтку.
1. Земельна ділянка для створення родового маєтку може бути виділена з:
- земель державної власності;
- земель комунальної власності;
- земель, що знаходяться у власності громадян;
2. Земельна ділянка для створення родового маєтку надається єдиним масивом.
3. Між земельними ділянками для створення родового маєтку в обов'язковому порядку створюються проходи шириною не менше 4 метрів. У випадку, якщо земельна ділянка була отримана за законодавством, що діяло до ухвалення і вступу до законної сили даного закону, і не представляється можливим зробити проходи між ділянками вказаної ширини, допускається як виняток залишення проходів між ділянками не менше 3 метрів.
4. Виділення земельної ділянки для створення родового маєтку без створення між сусідніми земельними ділянками проходів забороняється.
5. Плата за користування даною земельною ділянкою і загальнопоширеними корисними копалинами для власних потреб жителів родового маєтку не стягується.
Стаття 7. Обмеження відносно земельної ділянки для створення родового маєтку
1. Земельні ділянки для створення родового маєтку забороняється викупляти у їх власників з мотивів суспільної необхідності і для суспільних потреб.
2. Забороняється вилучати земельні ділянки для створення родового маєтку з Фонду земельних ділянок для створення родових маєтків, які ще не мають власників.
3. Забороняється проводити на земельних ділянках для створення родових маєтків пошукові і розвідувальні роботи, археологічні розкопки та іншим чином руйнувати поверхню земельних ділянок для створення родового маєтку.
Глава 3. Порядок отримання земельної ділянки для створення родового маєтку
Стаття 8. Порядок отримання земельної ділянки для створення родового маєтку із земель державної власності.
1. Громадяни України, зацікавлені в отриманні безкоштовно в постійне користування земельної ділянки для створення родового маєтку із земель державної власності, подають заяву у відповідну місцеву державну адміністрацію по місцю знаходження земельної ділянки. В заяві вказується бажане місце виділення земельної ділянки.
2. Місцева державна адміністрація протягом місяця розглядає заяву і у разі ухвалення позитивного вирішення про передачу земельної ділянки для створення родового маєтку заявнику, надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
3. Забороняється відмовляти громадянам України в наданні земельної ділянки для створення родового маєтку, окрім випадків, викладених у статті 15 даного Закону.
4. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання цих видів робіт в терміни, обумовлені угодою сторін.
5. При плановій розробці проектів родових поселень за ініціативою місцевих органів влади всі витрати на проектувальні роботи провадяться за рахунок держави. Громадянами України, які отримали земельні ділянки для створення родового маєтку в таких поселеннях, ці витрати державі не компенсуються.
Порядок створення населених пунктів, організованих на законодавчій базі цього Закону, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Мережа населених пунктів, організованих на законодавчій базі цього Закону, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням обласних державних адміністрацій протягом одного місяця з моменту отримання.
Стаття 9. Порядок отримання земельної ділянки для створення родового маєтку із земель комунальної форми власності
1. Для отримання земельної ділянки для створення родового маєтку на території існуючого населеного пункту (окрім території родового поселення) громадянин України звертається до відповідного виконавчого органу територіальної громади даного населеного пункту (сільської, селищної ради) із заявою про виділення земельної ділянки. В заяві вказується її цільове призначення.
2. Відповідна рада розглядає заяву і в місячний термін виносить ухвалу про надання земельної ділянки для створення родового маєтку або про відмову в наданні земельної ділянки.
3. Сільська (селищна) рада, або Родова спільнота може застосувати бронювання земельної ділянки для створення родового маєтку по аналогії із статтею 17 даного закону.
Стаття 10. Порядок отримання земельної ділянки для створення родового маєтку із земель родового поселення
1. Для отримання земельної ділянки для створення родового маєтку на території існуючого родового поселення, громадянин України звертається до відповідного виконавчого органу територіальної громади даного родового поселення із заявою про виділення земельної ділянки.
2. Виділення ділянки проводиться відповідно до Статуту даної громади і чинного законодавства України.
3. Рада громади поселення має право відмовити у виділенні земельної ділянки для створення родового маєтку у випадках, передбачених Статутом громади і даним законом.
4. Рада громади родового поселення може застосувати бронювання по аналогії із статтею 17 даного закону.
Стаття 11. Створення родового маєток із земель, що знаходяться у власності громадянина
1. Громадянин України має право створити родовий маєток на базі земельної ділянки, яка знаходиться в його власності, шляхом зміни його статусу і цільового призначення на статус земельної ділянки для створення родового маєтку.
2. Зміна статусу і цільового призначення земельної ділянки проводиться безкоштовно.
3. При зміні цільового призначення площа даної земельної ділянки не може бути менше ніж один гектар. Між цією земельною ділянкою і сусідніми земельними ділянками інших власників повинна бути відстань не менше трьох метрів.
4. У разі зміни громадянином України статусу земельної ділянки, що знаходиться в його власності, на статус земельної ділянки для створення родового маєтку, ця ж особа не має права отримати земельну ділянку для створення родового маєтку повторно або провести зміну цільового призначення іншої земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового маєтку.
Стаття 12. Створення родового маєтку на відособлено розташованій земельній ділянці.
1. Дозволяється виділення земельної ділянки встановленої площі для створення родового маєтку окремою садибою, відособлено від існуючих населених пунктів на основі земель державної, комунальної або приватної власності.
2. Даній земельній ділянці привласнюється поштова адреса.
3. При створенні в подальшому родових маєтків навколо даного родового маєтку вони можуть бути об'єднані в родове поселення.
4. При перетворенні сукупності родових маєтків в родове поселення даному поселенню можуть бути надані в колективну власність територіальної громади родового поселення земельні ділянки соціально-культурного і суспільного призначення, необхідні для створення відповідної інфраструктури.
Стаття 13. Реєстрація прав на земельну ділянку для створення родового маєтку.
1. Громадянину України, що отримав земельну ділянку для створення родового маєтку, видається Державний акт про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку. Опис бланка Державного акту про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку і порядок його оформлення затверджується Кабінетом Міністрів України.
….
2. Відомості про земельну ділянку для створення родового маєтку і про його власника вносяться в Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родових маєтків.
Стаття 14. Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родових маєтків.
1. Всі земельні ділянки для створення родових маєтків, які як мають законних власників, так ще і не мають їх, підлягають обліку в Єдиному державному реєстрі земельних ділянок для створення родових маєтків.
2. Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родових маєтків формується і ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавської влади, який є його розпорядником і адміністратором.
3. Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родового маєтку ведеться на паперових і електронних носіях.
4. Порядок створення і функціонування Єдиного державного реєстру земельних ділянок для створення родових маєтків затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 15. Підстави для відмови в наданні земельної ділянки для створення родового маєтку
1. В наданні земельної ділянки для створення родового маєтку із земель державної або комунальної власності може бути відмовлено у випадку, якщо:
- особа, що подала заяву, не є громадянином України;
- особа, що подала заяву, вже має в постійному користуванні земельну ділянку для створення родового маєтку;
- земельна ділянка, на яку претендує заявник, заброньована за іншим громадянином України відповідно до статті 17 даного закону.
- за особою, що подала заяву, вже заброньована земельна ділянка для створення родового маєток, а заява про виділення земельної ділянки подана на іншу земельну ділянку для створення родового маєтку;
- земельна ділянка, на яку претендує заявник, знаходиться в постійному користуванні іншої особи;
2. Перелік підстав для відмови в наданні земельної ділянки для створення родового маєтку є вичерпним. Забороняється відмовляти в наданні земельної ділянки для створення родового маєтку з інших підстав.
Стаття 16. Підстави для відмови в зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового маєтку
1. В зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового маєтку може бути відмовлено у випадку, якщо:
- особа, що подала заяву, не є громадянином України;
- особа, що подала заяву, вже має в довічному користуванні земельну ділянку для створення родового маєтку;
- за особою, що подала заяву, вже заброньована земельна ділянка для створення родового маєтку, а заява про виділення земельної ділянки подана на іншу земельну ділянку для створення родового маєтку.
2. Перелік підстав для відмови в зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового маєтку є вичерпним. Забороняється відмовляти в зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового маєток з інших підстав.
Стаття 17. Бронювання земельної ділянки для створення родового маєтку за громадянином України.
1.Земельна ділянка для створення родового маєтку може бути заброньована за громадянином України строком на три роки.
2.Бажаючій забронювати земельну ділянку для створення родового маєтку звертається до відповідного органу за місцем перебування земельної ділянки з заявою. Про факт бронювання особі видається свідоцтво встановленого зразка.
3.Порядок бронювання та форма документації затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Під час всього терміну бронювання забороняється бронювати або передавати права на дану земельну ділянку для створення родового маєтку іншій особі.
5. Бронювання земельної ділянки для створення родового маєтку допускається тільки відносно одного родового маєтку протягом всього терміну бронювання. Одна і та ж особа не має права бронювати одночасно декілька земельних ділянок для створення родового маєтку.
6. Протягом трирічного терміну особа має право відмовитися від земельної ділянки для створення родового маєтку.
7. Якщо після закінчення трирічного терміну до органу реєстрації свідоцтв про бронювання земельної ділянки для створення родового маєтку не поступить письмова заява про відмову, або про отримання земельної ділянки для створення родового маєтку, броня із земельної ділянки для створення родового маєтку знімається, і земельна ділянка може бути передана іншій особі в постійне користування.
8. У випадку, якщо особа, що забронювала земельну ділянку для створення родового маєтку, вирішила отримати його на праві постійного користування, вона повинна до закінчення трирічного терміну подати письмову заяву до органу, який забронював дану земельну ділянку, про видачу Державного акту про право постійного користування для створення родового маєтку встановленого зразка.
Стаття 17а. Бронювання земельної ділянки для створення Родового маєтку за виховниками дитячих будинків
1. Діти, які постійно проживають у дитячіх будинках, мають право на бронювання земельної ділянки для створення родового маєтку на строк з моменту подання заяви до свого повноліття. Мінімальний вік подачі заяви визначається з дев‘яти повних років.
2. Заява дитини завіряється директором дитячого будинку, та громадою Родового поселення, на території якого дитина обрала собі земельну ділянку для створення родового маєтку.
Стаття 18. Надання земельної ділянки для створення родового маєтку закордонним українцям
1. Закордонні українці, які мають бажання повернутися на рідну землю, мають право забронювати за собою земельну ділянку для створення родового маєтку строком на два роки, протягом яких мають отримати громадянство України. Про факт бронювання особі видається свідоцтво встановленого зразка, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Порядок прискореного отримання громадянства Україні закордонними українцями, забронювавши ми за собою земельну ділянку для створення родового маєтку затверджується Кабінетом Міністрів України.
3. Після одержання громадянства України громадянин, за яким була заброньована земельна ділянка для створення родового маєтку, повинен подати письмову заяву до органу, який забронював дану земельну ділянку, про видачу Державного акту про право постійного користування для створення родового маєтку встановленого зразка.
Глава 4. Родовий маєток
Стаття 19. Статус родового маєтку
1. Після переходу земельної ділянки для створення родового маєтку в постійне користування громадянина України і отримання ним Державного акту про право постійного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку, дана земельна ділянка набуває статус родового маєтку.
2. Родовий маєток є неподільним і підлягає захисту і охороні з боку держави. Територія родового маєтку є недоторканною. Забороняється проникати на територію родового маєтку представникам органів державної влади і місцевого самоврядування без дозволу володільця родового маєток і вирішення суду.
3. Представники органів контролю відповідних комунальних і інших служб (лінійного зв'язку, газового господарства, енергетичного господарства і т.п.) мають право заходити на територію родового маєтку тільки з дозволу володільця родового маєтку. Забороняється проникнення на територію родового маєтку у відсутність володільця родового маєток або повнолітніх членів його сім'ї.
Стаття 20. Заборона на встановлення обтяжень на родовий маєток і його складові частини
1. На родовий маєток в цілому і його складові частини, у тому числі на земельну ділянку для створення родового маєток, забороняється встановлювати обтяження (сервітут, емфітевзис, суперфіцій та інші).
Стаття 21. Обмеження відносно родового маєтку і його складових частин
1. Забороняється приватизовувати, продавати, обмінювати, дарувати, здавати в оренду родовий маєток і його складові частини….
2. Будь-які правочини, вчинені відносно родового маєтку і його складових частин, визнаються недійсними з моменту вчинення. Кожна із сторін правочину повертає все отримане по недійсній операції іншій стороні.
3. Забороняється передавати… родовий маєток або інші складові частини родового маєтку в іпотеку (під заставу).
4. Забороняється будь-яким чином забезпечувати виконання зобов'язань за рахунок родового маєтку або його складових частин.
5. Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки для створення родового маєтку на інші види цільового призначення земельних ділянок.
6. Забороняється накладати арешт, проводити конфіскацію і звертати стягнення на родовий маєток і його складові частини, у тому числі за рішенням суду.
7. При спадкуванні забороняється… ділити родовий маєток на складові частини або проводити виділ частини родового маєтку.
8. Забороняється проведення на території родового маєтку розшукових і розвідувальних робіт, археологічних розкопок та іншої діяльності, яка порушує спокій володільця родового маєтку і членів його сім'ї.
Стаття 22. Продукція, вирощена і вироблена в родовому маєтку.
1. Вся продукція, вирощена і вироблена в родовому маєтку, є власністю володільця родового маєток і членів його сім'ї.
2. Діяльність, пов'язана з продажем надлишків продукції, вирощеної і виробленої в родовому маєтку, не відноситься до підприємницької.
3. Доходи, отримані власниками родових маєтків від продажу надлишків продукції, вирощеної і виробленої в родовому помісті, не обкладаються податками і зборами.
Стаття 23. Особливості правового статусу об'єктів нерухомого майна родового маєтку.
1. Об'єкти нерухомого майна, розташовані в межах родового маєтку (земельна ділянка, житловий будинок і підсобні приміщення, господарські споруди, багаторічні насадження, водоймища) знаходяться в постійному користуванні володільця родового маєтку і членів його сім'ї.
2. Власник родового маєтку і члени його сім'ї мають право будувати житловий будинок та інші споруди …без отримання спеціального дозволу на будівництво, в будь-якому місці земельної ділянки … родового маєтку.
3. Будинок та інші будівлі та споруди підлягають державній реєстрації в органах бюро технічної інвентаризації та інших органах реєстрації безкоштовно.
4. Власник родового маєтку і члени його сім'ї мають право проводити перепланування насаджень, будівель і водних об'єктів на свій розсуд з дотриманням природоохоронного законодавства і принципів добросусідства.
5. Об'єкти нерухомого майна родового маєтку забороняється здавати в оренду, в найм, дарувати, продавати, здавати в лізинг, в іпотеку, обмінювати на чуже майно, у тому числі на інше родове майно, земельні ділянки для створення родового маєтку, родові маєтки, і іншим чином розпоряджатися ним.
Стаття 24. Власник родового маєтку.
1. Власник родового маєтку має право:
- самостійно господарювати на землі;
- вільно розпоряджатися вирощеною і виробленою продукцією і продуктами її переробки;
- реалізовувати надлишки вирощеної і виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам і організаціям, іншим фізичним і юридичним особам;
- об'єднуватися на добровільних засадах в асоціації і союзи з іншими володільцями родових маєтків з метою координації своєї діяльності;
- використовувати у встановленому законом порядку для власних потреб загальнопоширені корисні копалини, торф, насадження, а також інші корисні властивості землі, що є на земельній ділянці, відповідно до закону;
- садити деревну і чагарникову рослинність (у тому числі лісових порід) і знищувати насадження, проводити їх перепланування;
- створювати штучні водоймища, змінювати і прибирати їх, а також використовувати для власних потреб водні об'єкти природного походження;
- будувати житлові будівлі і споруди, зводити підсобні приміщення і інші об'єкти, проводити їх перепланування і зносити їх.
2. Власник родового маєтку зобов'язаний:
- дотримуватися вимог законодавства про охорону навколишнього середовища;
- забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
- підвищувати родючість грунтів і зберігати корисні властивості землі;
- не порушувати права власників суміжних земельних ділянок;
- дотримувати правил добросусідства;
- дотримувати обмежень, пов'язані зі встановленням охоронних зон.
- не менш 30% земельної ділянки засадити лісовими породами дерев та чагарником
Стаття 25. Поховання померлих власника родового маєтку і членів його сім'ї на території родового маєтку
1. Власник родового маєтку, члени його сім'ї …, та батьки, яки мешкають у родовому маєтку, мають право бути похованими на території свого родового маєтку.
2. Забороняється ховати на території родового маєтку осіб, що не є мешканцями Родового маєтку….
4. Правила поховання померлих в родовому маєтку, порядок реєстрації місць поховання померлих затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Глава 5. Особливості спадкування родового маєтку
Стаття 26. Правила спадкування родового маєтку
1. У випадку якщо спадкодавець є власником родового маєтку, місцем відкриття спадщини є місце знаходження родового маєток.
2. При спадкуванні родового маєтку воно переходить до одного спадкоємця цілком. Забороняється ділити земельну ділянку, насадження і споруди між спадкоємцями спадкодавця.
3. Спадкоємці власника родового маєтку не можуть змінювати порядок черговості отримання права на спадкування родового маєток нотаріально посвідченим договором зацікавлених спадкоємців, складеним після відкриття спадщини.
4. Забороняється спадкування родового маєток по праву представлення, яке передбачене статтею 1266 Цивільного Кодексу України.
5. Родовий маєток не може признаватися судом відумерлим і переходити у власність територіальної громади родового поселення або іншого населеного пункту, в якому розташований родовий маєток.
6. Забороняється робити родовий маєток предметом спадкового договору, право на укладення якого передбачено Главою 90 Цивільного кодексу України.
7. При отриманні спадщини як за заповітом, так і за законом родовий маєток і його складові частини, обкладається по нульовій ставці податку на спадок.
8. Майно спадкодавця – власника родового маєтку, що не є складовою частиною родового маєтку…, успадковується в загальному порядку відповідно до Цивільного Кодексу України.
Стаття 27. Спадкування родового маєтку за заповітом
1. Власник родового маєтку має право передати по заповіту право постійного користування родовим маєтком будь-якому повнолітньому члену сім'ї по низхідній лінії.
2. Забороняється передавати у спадок родовий маєток особі, яка не є членом сім'ї спадкодавця, та особі, яка не досягла повноліття.
3. Забороняється складати таємні заповіти, якщо його предметом в цілому або в частині є родовий маєток. Даний заповіт визнається недійсним повністю або частково відносно спадкування родового маєтку.
4. Забороняється встановлення в заповіті заповідального відказу, у випадку, якщо предметом заповідального відказу є родовий маєток, складові частини родового маєтку.
5. Забороняється складати заповіт з умовою, якщо предметом даного заповіту родовий маєток або його складові частини.
Стаття 28. Спадкування родового маєтку за законом
1. При порушенні основних принципів «Правил спадкування родового маєтку», викладених у статті 26 даного закону, і правил «Спадкування родового маєтку за заповітом», передбачених статтею 27 даного закону, а також у разі відсутності заповіту спадкодавця – власника родового маєтку, відбувається спадкування за законом.
Спадкоємцем за законом можуть бути жінки (чоловіки) власника родового маєток, діти, онуки, правнуки, праправнуки. В разі відсутності в родині нащадків чоловічої статі - синів, спадкуемцем може бути дитина дівочої статі – дочка, або онучка, правнучка, праправнучка.
2. Спадкоємці за законом одержують право спадкування родового маєтку почергово.
3. При знаходженні спадкоємця більш близької категорії інші втрачають право на спадкування родового маєтку.
4. Відмова від прийняття родового маєтку у спадок проводиться особисто спадкоємцем родового маєтку до вступу до спадкування. Забороняється проводити відмову від прийняття родового маєтку у спадок на користь кого-небудь із спадкоємців крім черги спадкоємців за законом. Відмова від спадкування родового маєтку відбувається автоматично на користь наступного по черзі спадкоємця за законом. Відмова від прийняття у спадок родового маєтку не є відмовою від отримання земельної ділянки для створення родового маєток.
5. У випадку якщо спадкоємець родового маєтку не досяг повноліття і не може вступити у володіння даним родовим маєтком, від його імені ним володіє його законний представник – опікун або піклувальник до досягнення ним повноліття. Опікун (піклувальник) спадкоємця родового маєтку не має права розпорядження даним родовим маєтком.
Стаття 29. Черги спадкоємців родового маєтку за законом
1. До першої черги спадкоємців родового маєтку за законом відноситься чоловік (дружина) власника родового маєток.
2. До другої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться діти власника родового маєтку, мешканці родового поселення, які зареєстровані та постійно проживають у родовому маєтку, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
3. До третьої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться:
діти власника родового маєтку, які мешкають окремо.
Право на спадкування родового маєтку переходить до кожного з синів по черзі, від старшого по віку сина до молодшого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
Спадкоємцем родового маєтку може бути дитина, зачата за життя власника родового маєтку і народжена після його смерті.
4. До четвертої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться онуки власника родового маєтку по черзі, від старшого по віку онука по родової лінії, до молодшого по віку онука по родової лінії, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
5. До п'ятої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться правнуки власника родового маєтку по черзі, від старшого по віку правнука по родової лінії до молодшого по віку по родової лінії, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
6 . До шостої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться праправнуки власника родового маєтку по черзі від старшого по віку праправнука по родової лінії до молодшого праправнука по родової лінії за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
7. До сьомої черги спадкоємців родового маєток за законом відносяться всі інші нащадки власника родового маєтку – від старшої по віку дитини власника родового маєтку до молодшої по віку дитини в порядку черговості, передбаченої пунктами 2-6 даної статті.
Стаття 30. Підстави переходу права на спадкування родового маєтку
1. При спадкуванні за заповітом і за законом право на спадкування родового маєтку переходить до наступного спадкоємця у випадку, якщо попередній спадкоємець:
а) вже має на праві довічного користування свій родовий маєток;
б) є чоловіком (дружиною) власника іншого родового маєтку;
в) відмовився від прийняття у спадок родового маєтку шляхом подачі нотаріусу за місцем відкриття спадщини письмової заяви про відмову від спадкування родового маєтку.
Стаття 31. Підстави усунення від права на спадкування родового маєтку.
1. Усунення від спадкоємства родового маєтку відбувається у випадку:
а) усунення від права на спадкоємство родового маєтку в самому заповіті;
б) умисного позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця або будь-якого з можливих спадкоємців, здійснення замаху на їхнє життя;
в) умисного перешкоджання спадкодавцеві у складанні заповіту, внесенню до нього змін або скасуванню заповіту і цим такі особи сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб;
2. Усунення від спадкоємства родового маєтку по підставах, вказаних в пунктах а) і б), в) проводиться за рішенням суду.
Стаття 32. Пошук спадкоємця родового маєтку
1. У випадку якщо відразу після відкриття спадщини відсутні спадкоємці родового маєтку або вони усунені від спадкування родового маєтку, весь родовий маєток переходить під опіку і охорону територіальної громади , на території якої розташований даний родовий маєток, до виявлення спадкоємця родового маєтку.
2. Якщо родовий маєток, у якого відсутній спадкоємець, розташований окремо від населених пунктів, то він у разі відсутності спадкоємця переходить під опіку тієї районної ради, на території якої він розташований.
3. До знаходження спадкоємця родового маєтку, забороняється будь яким способом використовувати родовий маєток і його складові частини, а саме:
- збирати плоди, трави, ягоди;
- проводити вирубку сухостою, лісових і плодових насаджень;
- тимчасово здавати в оренду розташовані в родовому маєтку приміщення під зберігання майна і для мешкання сторонніх осіб;
- підсаджувати рослини;
- добудовувати, перебудовувати або руйнувати будівлі, розташовані на ділянці;
- проводити інші дії, направлені на зміну простору родового маєтку.
4. Для знаходження спадкоємця родового маєтку державний виконавець проводить пошук всіх близьких і дальніх родичів спочатку останнього володільця родового маєтку , при їх відсутності – родичів власника родового маєтку по низхідній лінії.
5. Пошук ведеться до тих пір, доки не буде знайдено законного спадкоємець родового маєтку. На весь час пошуку спадкоємця даний родовий маєток охороняється громадою населеного пункту (якщо така офіційно зареєстрована) чи місцевими органами влади (сільською або районною радою).
6. Оплата роботи державного виконавця з пошуку спадкоємця родового маєтку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету, коштів територіальної громади родового поселення, бюджету району, в якому розташоване родове маєток. Оплата роботи державного виконавця не може провадитися за рахунок родового маєтку і його складових частин.
Стаття 33. Оформлення прав на спадкоємство родового маєтку.
1. Спадкоємець, що отримав родовий маєток у спадщину, зобов'язаний отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадкування родового маєтку.
2. Спадкоємець зобов'язаний зареєструватися в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади, який веде Єдиний державний реєстр родових маєтків, як новий власник родового маєтку.
3. Після отримання свідоцтва про право на спадкування родового маєтку і реєстрації новим володільцем родового маєтку, спадкоємцю видається Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку.
4. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку, який було видано попередньому володільцю родового маєтку, погашається нотаріусом і повертається спадкоємцю родового маєтку.
Стаття 34*. Право на родовий маєток розведеного подружжя і їх дітей.
1. Після розлучення подружжя родовий маєток повністю залишається в довічному користуванні власника родового маєтку який вказаний в Державному акті про право постійного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку.
2. Розведена особа не має прав на родовий маєток і його складові частини навіть у випадку, якщо завдяки сумісній праці при облаштуванні даного родового маєтку були зведені нові будівлі, проведено їх перепланування, посаджені нові рослини і проведені інші удосконалення простору родового маєтку.
3. Решта майна, що не є складовою частиною родового маєтку, ділиться між розведеним подружжям в рівних частинах в загальному порядку, передбаченому Цивільним Кодексом України.
4. Всі діти, народжені у шлюбі, а також народжені після розлучення, але зачаті у шлюбі і від власника родового маєтку, зберігають право спадкування даного родового маєтку як за заповітом, так і за законом в порядку черговості нарівні з іншими спадкоємцями за законом.
5. Усиновлені власником родового маєтку діти мають рівні з його рідними дітьми права при спадкуванні родового маєтку, в загальному порядку черговості за законом.
Глава 6. Родове поселення
Стаття 35. Надання земельного наділу для створення родового поселення
1. Земельний наділ для створення родового поселення надається офіційно зареєстрованій громаді єдиним масивом з:
- земель державної власності
- земель комунальної власності;
- Фонду земельних ділянок для створення родових маєтків;
- земель, що знаходяться у власності громадян України.
2. Родове поселення також може бути сформовано на основі існуючого населеного пункту з можливістю подальшого розширення на базі даного Закону, за рахунок прилеглих територій у відповідності до діючого законодавства.
Стаття 36. Створення родового поселення із земель державної власності.
Родове поселення може бути створене як за ініціативою громадян України так і за ініціативою місцевих органів влади.
1. Громадяни України, зацікавлені в створенні родового поселення із земель державної власності через місцеві органи влади, або місцеві органи влади за власною ініціативою, подають відповідні матеріали до Верховної Ради України. В них вказується бажаний розмір і мета використання, схематичний план майбутнього Родового поселення.
2. Верховна Рада України протягом місяця розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельного наділу для створення Родового поселення, надає дозвіл на розробку проекту його відведення.
3. На Родове поселення місцевими органами влади за рахунок бюджету розробляється Генеральний план, проводиться виділення в натурі (на місцевості) земельного наділу для створення Родового поселення. Новому населеному пункту привласнюється назва, яка затверджується Верховною Радою України.
4. Відомості про родове поселення вносяться в Єдиний державний реєстр населених пунктів.
Стаття 37. Створення родового поселення на основі діючого населеного пункту.
1. Родове поселення може бути створено на основі вимираючих сіл, селищ і хуторів, інших населених пунктів.
2. Допускається зміна Генерального плану населеного пункту з урахуванням особливостей організації простору родового поселення.
3. При формуванні родового поселення на основі існуючого населеного пункту питання про виділення земельного наділу узгоджується з місцевими органами влади.
Стаття 38. Створення родового поселення із земель, що знаходяться у власності громадян України.
1. Громадяни України - власники прилеглих до території Родового поселення, яке створюється, земельних ділянок, мають право безоплатно передати земельні ділянки, що належать їм, повністю або частково (але площею не менше одного гектара) для включення їх до складу земель родового поселення і отримати у родовому поселенні, яке створюється, на праві постійного користування земельну ділянку для створення родового маєтку.
2. Громадяни України – власники земельної ділянки, розташованої в іншому районі, ніж родове поселення, яке створюється, в якому він бажає проживати, може віддати належну йому на праві власності земельну ділянку, розміром 1 га, до Фонду земельних ділянок для створення родових маєтків і родових поселень і отримати у родовому поселенні, яке створюється, земельну ділянку для створення родового маєтку.
Стаття 39. Склад земель в родовому поселенні.
1. Землі родового поселення складаються з таких видів земельних ділянок:
- земельні ділянки для створення родових маєтків;
- земельні ділянки під об'єкти соціально-культурного і суспільного призначення;
2. Родове поселення може не мати земельної ділянки під місця поховання. В даному випадку поховання померлих здійснюється на території родового маєтку.
3. Навкруги родового поселення по всьому периметру повинен бути висаджена живопліт завширшки 10 метрів з плодових дерев, дерев лісових порід, чагарників. Даний живопліт знаходиться в колективній власності територіальної громади родового поселення. Землі, на яких розташований живопліт, відносяться до земельних ділянок соціально-культурного і суспільного призначення.
Стаття 40. Територіальна громада родового поселення.
1. Територіальна громада родового поселення - це власники родових маєтків, об'єднані межами родового поселення, що є самостійною адміністративно-територіальною одиницею.
2. Територіальна громада родового поселення має право створити представницький орган місцевого самоврядування - раду родового поселення, що складається тільки з жителів даного родового поселення.
3. Кожне родове поселення, як населений пункт, незалежно від кількості його жителів, є самостійною адміністративно-територіальною одиницею і входить до складу району, в якому розташовано, самостійно, без включення до складу інших територіальних громад.
4. Для регулювання особливостей здійснення місцевого самоврядування територіальна громада родового поселення має право на своїх загальних зборах прийняти Статут територіальної громади родового поселення (далі - Статут), додаток №1 до цього Закону. Статут підлягає реєстрації в районних управліннях юстиції.
Глава 7. Фонд земельних ділянок для створення родових маєтків
Стаття 41. Фонд земельних ділянок для створення родових маєтків.
1. Фонд земельних ділянок для створення родових маєтків (далі - Фонд) - це Державна некомерційна організація, створена для накопичення і виділення земельних ділянок для створення родових маєтків та контролю за їх використанням.
2. Фонд утворюється за рахунок земельних ділянок:
а) визначених і переданих органами місцевої влади для створення родових маєтків і родових поселень;
б) добровільно і безоплатно переданих фізичними особами для подальшого надання громадянам України, бажаючим створити родові маєтки і родові поселення;
в) добровільно і безоплатно переданих юридичними особами для подальшого надання громадянам України, бажаючим створити родові маєтки і родові поселення;
г) викуплених державою для суспільних потреб у фізичних і юридичних осіб, у яких дані земельні ділянки перебувають на праві власності;
д) вилучених і конфіскованих у встановленому законом порядку.
Порядок передачі земельних ділянок вказаних в п.2 цієї статті до Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Фонд надає відомості про земельні ділянки, що є у нього, в Єдиний державний реєстр родових маєтків і веде Базу даних по вільних і переданих в постійне користування земельних ділянках для створення родових маєтків, які були йому передані відповідно до пункту 2 даної статті.
5. Особливості створення і діяльності Фонду регулюються окремим законом України.
6. Кошти на викуп земельних ділянок виплачуються з Державного бюджету України.
7. Для викупу земельних ділянок також створюється Фонд «Родовий маєток», що складається з добровільних цільових пожертвувань фізичних і юридичних осіб - резидентів і нерезидентів. Кошти перераховуються до Фонду «Родовий маєток» на безвідплатній і безповоротній основі.
9. Особливості створення і діяльності Фонду «Родовий маєток» регулюються окремим законом.
Глава 8. Відповідальність за порушення вимог цього Закону.
Стаття 42. Відповідальність за порушення вимог цього Закону.
Особи, винні в порушенні вимог законодавства про родові маєтки і родові поселення і цього закону несуть кримінальну і адміністративну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Глава 9. Перехідні і заключні положення.
Стаття 43. Внесення змін і доповнень в Закон України «Про родові маєтки і родові поселення в Україні».
1. Законопроект «Про родові маєтки і родові поселення в Україні» може бути поданий на розгляд Верховної Ради України в установленому законодавством України порядку.
2. Для введення в дію даного Закону необхідно внести зміни і доповнення до діючих законодавчих актів України. Необхідно доповнити:
2.1. Статтю 121 Земельного Кодексу України пунктом «є» наступного змісту «для створення родового маєтку 1 га».
2.2. Статтю 92 Земельного Кодексу України підпунктом «д» , пункту 2 «фізичні особи які створюють родовий маєток на сільських територіях».
2.3. Закон України від 22.05.2003 р. №889-1V «Про податок з доходів фізичних осіб» підпункт 4.3.36, пункту 4.3 статті 4 абзацом «облаштування родового маєтку».
2.4. Статтю 12 Закону України «Про плату за землю» абзацом «особи які отримали в постійне користування земельну ділянку для облаштування родового маєтку».
3. Зміни і доповнення до цього закону набувають чинності після їх затвердження всенародним референдумом громадян України.
Стаття 44. Заключні положення.
1. Закон набуває чинності з дня його опублікування. Положення статі 5 і 17 даного закону щодо надання громадянам України земельних ділянок для створення родових маєтків і статі 36-39 цього закону щодо виділення земельного наділу для створення родового поселення набувають чинності через шість місяців після вступу закону до законної сили.
2. Інші закони і підзаконні акти діють в частині, що не суперечить даному Закону.
3. Кабінету Міністрів України:
- протягом трьох місяців розробити проекти законів, вказаних в тексті даного Закону, і надати їх на розгляд в комітети Верховної Ради України;
- протягом трьох місяців підготувати і передати на розгляд Верховній Раді України і Президенту України пропозиції по внесенню змін до нормативно-правових актів, які витікають зі змісту даного закону;
- протягом трьох місяців розробити і затвердити нормативно-правові акти, направлені на виконання положень даного Закону;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність до положень даного Закону;
- в шестимісячний термін провести роз'яснювальну роботу по основних положеннях даного закону серед населення України.
4. Спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади, вказаним в даному законі, привести у відповідність із законом свої нормативно-правові акти, провести семінари і практикуми серед своїх структурних підрозділів, по виконанню нормативно-правових актів, направлених на реалізацію даного закону.
00.00.00г.
м. Київ
Президент України
http://pervoistoki.kharkov.ua/text/Proekt-zakonu.html*******
Коментарии к закону от Галины Батуриной
Ст. 25
Право быть похороненным в своём РП имеют только жители этого поместья.
Если человек не живет в родовом поместье, то ему без разницы, где его похоронят, поскольку он ни чего не внёс хорошего в это пространство. Он не был его хозяином или ребёнком во время жизни на земле, потому земля не примет его в своё лоно, чтобы впоследствии возродить здесь его душу.
С другой стороны это будет стимулировать детей жить и творить в РП
Ст.28-5
Опекун имеет право вместе с подопечным использовать плоды поместья, но не имеет права распоряжаться судьбой поместья.
Ст.29
Поскольку поместье является Родовым, и это ключевое понятие в этом законе, а род передаётся у нас славян( в отличии от евреев) по мужской линии, то наследниками Родового Пространства Любви обязательно должны быть сыновья, внуки и правнуки. Те, кто несёт на себе энергию Рода, способны продолжать и совершенствовать дело своих предков. Это положение будет стимулировать родителей рожать наследников, а не останавливать процесс воспроизводства Рода на рождении дочери. Кроме того желательно, чтобы родители доживали свой век в поместье сына, имея возможность передать свой опыт и мудрость внукам и правнукам Рода.
Истинным наследником поместья является тот, кто живёт в этом поместье и вместе с хозяином творит пространство любви. Это может бать жена ( муж), дети, внуки, правнуки. Проживающий в поместье, имеет приоритетное право на его наследование. Это будет хорошим стимулом жить вместе с родителями, либо предками. В противном случае, старшему ( ребёнку, внуку, правнуку) можно жить по своему разумению, не заботясь о родительском поместье. Он в любом случае получит его в наследство. А младшим будет безполезно что-то делать для поместья родителей, поскольку они ни когда не получат его в наследство, имея безответственного старшего брата или сестру.
Ст. 29 повторю в первоначальном виде и хочу её оговорить отдельно, поскольку это, на мой взгляд, очень важно. В таком виде она пошла на первичное знакомство в министерство. А хочется, чтоб она имела вид, который представлен в основном тексте ( с зелёными исправлениями).
Стаття 29. Черги спадкоємців родового маєтку за законом (первоначальный вид)
1. До першої черги спадкоємців родового маєтку за законом відноситься чоловік (дружина) власника родового помістя.
2. До другої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться діти власника родового маєтку по черзі, від старшої по віку дитини до молодшої.
Сини і дочки власника родового маєтку мають рівні права по спадкуванню родового маєтку.
Спадкоємцем родового маєтку може бути дитина, зачата за життя власника родового маєтку і народжена після його смерті.
Право на спадкування родового маєтку переходить до кожного з дітей поперемінно, від одного до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
3. До третьої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться онуки (онучки) власника родового маєтку поперемінно, від старшого по віку онука (онучки) старшої дитини власника родового маєтку до молодшого по віку онука (онучки) молодшої дитини власника родового маєтку.
Право на спадкування родового маєтку переходить від одного онука (онучки) до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
4. До четвертої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться правнуки (правнучки) власника родового маєтку поперемінно, від старшого по віку правнука (правнучки) старшого внука (внучки) старшої дитини власника родового маєтку до молодшого по віку правнука (правнучки) молодшого внука (внучки) молодшої дитини власника родового маєтку.
Право на спадкування родового маєтку переходить від одного правнука (правнучки) до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
5 До п'ятої черги спадкоємців родового маєтку за законом відносяться праправнуки (праправнучки) власника родового маєтку поперемінно, від старшого по віку праправнука (праправнучки) старшого правнука (правнучки) старшого внука (внучки) власника родового маєтку до молодшого по віку праправнука (праправнучці) молодшого правнука (правнучки) молодшого внука (внучки) власника родового маєтку.
Право на спадкування родового маєтку переходить від одного праправнука (праправнучки) до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 30, 31 даного закону.
6. До шостої черги спадкоємців родового помістя за законом відносяться всі подальші нащадки засновника родового помістя – від старшої по віку дитини засновника родового помістя до молодшої по віку дитини в порядку черговості, передбаченої пунктами 2-6 даної статті.
По поводу бронирования земли. Ст.17 Мне бы хотелось добавить ещё о детдомовцах
Стаття 17а. Бронювання земельної ділянки для створення Родового маєтку за виховниками дитячих будинків
3. Діти, які постійно проживають у дитячих будинках, мають право на бронювання земельної ділянки для створення родового маєтку на строк з моменту подання заяви до свого повноліття. Мінімальний вік подачі заяви визначається з дев‘яти повних років.
4. Заява дитини завіряється директором дитячого будинку, та громадою Родового поселення, на території якого дитина обрала собі земельну ділянку для створення родового маєтку.
Ст 18 изначально была потом её убрали. А мне кажется, что она будет очень полезной в этом Законе и привлечёт украинское народонаселение на Родину.
Стаття 18. Надання земельної ділянки для створення родового маєтку закордонним українцям
1. Закордонні українці, які мають бажання повернутися на рідну землю, мають право забронювати за собою земельну ділянку для створення родового маєтку строком на два роки, протягом яких мають отримати громадянство України. Про факт бронювання особі видається свідоцтво встановленого зразка, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Порядок прискореного отримання громадянства Україні закордонними українцями, забронювавши ми за собою земельну ділянку для створення родового маєтку затверджується Кабінетом Міністрів України.
3. Після одержання громадянства України громадянин, за яким була заброньована земельна ділянка для створення родового маєтку, повинен подати письмову заяву до органу, який забронював дану земельну ділянку, про видачу Державного акту про право постійного користування для створення родового маєтку встановленого зразка.
Ну и в заключении хочу поделиться стихотворением, которое пришло после того, как губернатор Белгородской области инициировал принятие Закона о Родовом поселении в своїй области. На данный момент Закон у них уже принят.
Поздравляю себя! Что мне выпало жить с Тобой вместе!
Поздравляю Тебя! Что признал Родовые поместья!
Поздравляю всех нас! Что заря над Землёю восходит!
Поздравляю Её! Что к нам в жизнь Её сказка приходит!
Поздравляю Тебя, Свет – Владимир! Что был ты услышан
Славным Родом Земли! И Указ «О земле» уже вышел!
Поздравляю людей! Птиц! Зверей! Дерева! Всю природу!
Что вновь будет всё жить в единенье, в согласье, при Роде!
Поздравляю тебя, Мать – Земля! Твои дети проснулись,
Осознали себя, оглянулись вокруг и к природе вернулись!
Поздравляю Тебя, наш Отец! Твои дети к любви повернулись
И с любовью своей, ко всему на Земле прикоснулись!
Вновь приходит весна, и Земля зацветёт буйным цветом,
Запоют соловьи, зажужжит, застрекочет вновь лето.
Лебединою песней зазвенит Её мысль в небе синем!
И поднимутся ввысь Родовые поместья России!
Поздравляю Тебя! Настя! Настенька! Анастасия!
Поздравляют любя, весь твой Род все ведруссы России!